Мовленнєве спілкування: гендерний аспект

Належність людини до певної статі відіграє важливу роль у процесі формування особистості, на що впливає багато чинників, серед яких одне з основних місць належить мовленню.

Великою мірою через мовлення діти визначають стиль поведінки представників своєї статі та формують ставлення до протилежної статі.

Провідна роль на етапі первинної соціалізації особистості належить таким агентам виховання як родина, дитячі освітньо-виховні заклади.

Кожен з батьків прагне бути зразком для дитини своєї статі. Часто дорослий проявляє у спілкуванні з дитиною певні риси,які звик проявляти по відношенню до дорослого тієї ж статі, що і дитина.

Дівчаток заохочують до експресивності, і велику увагу надають вихованню вербальних здібностей.

Від хлопчиків вимагають небагатослівності, але активності.

Залежно від статі дитини дорослі по-різному вибудовують розмову, обирають її тон.

До дівчинки – ласкавий, ніжний, заспокійливий тон.

До хлопчика – бадьорий, ніжний за тембром, заохочуючий до активності та змагання.

Кожен з батьків особливо зацікавлений в тому, щоб передатидитині секрети та “магії” власноїстаті.

Можливо тому, батьки у спілкуванні приділяють більше уваги синам, а матері – донькам.

Як наслідок, мовлення дівчаток та хлопчиків розвивається по-різному.

У дівчаток зрілість у вимовлянні звуків спостерігається раніше ніж у хлопчиків.

Дівчатка починають використовувати речення раніше хлопчиків і проявляють тенденцію до більш довгих та зрілих за своєю структурою речень.

Для зменшення різниці в оволодінні мовленнєвими навичками серед дітей різної статі, батькам необхідно звернути свою увагу на поширення сфер можливостей своєї дитини: хлопчика чи дівчинки, та розвивати потенційні здібності дитини без огляду на її стать.

Таким чином, батькам потрібно обирати гендерно-нейтральний тон та вид спілкування до своїх дітей.

Адже, виховання творчої та креативної особистості багато в чому залежить від батьківського спілкування. А, отже, рівень сформованості мовленнєвихнавичок дітей залежить від гендерної атмосфери в родині.

Гендерна толерантність по відношенню до своєї дитини у контексті спілкування, передбачає сприймання не представника певної статі, а особистість з власними можливостями та потребами.