Мова дитини розвивається поступово. І якщо малюк трьох років з якихось причин відстає в мовному розвитку, то неможливо надолужити згаяне за кілька занять. Тому в першу чергу, позначимо ті фактори, які впливають на становлення мовлення дитини, збагачують його словниковий запас, а потім уявімо авторські вправи, які допоможуть Вам зорієнтуватися і вибрати правильний напрямок занять з дитиною.
Отже, що ж впливає на розвиток мовлення дитини? Ми звернулися до досліджень самого авторитетного фахівця з мовленнєвому розвитку в ранньому і дошкільному дитинстві – Тихеевой Е. І. Ось які фактори живлять і збагачують мова (і в цілому сприяють її появі), виділяє педагог.
Що впливає на розвиток мовлення дитини
Фактор №1. Спілкування. Мова з’являється і розвивається внаслідок потреби в спілкуванні з іншими людьми. Позитивний вплив на динаміку розвитку мовлення має спілкування і з дорослими, і з однолітками. Причому спілкування з дітьми робить набагато більш виражений характер – адже в групі товаришів діти чують більше нових слів, засвоюють нові граматичні конструкції. Однак для раннього розвитку мовлення найбільш актуально спілкування з дорослими, і в першу чергу з матір’ю. Саме мати «у відповіді» за мовленнєвий розвиток дитини перших місяців життя. Тому ми можемо вивести найважливіше і ключове правило для тих, хто замислюється про мовному розвитку дитини: необхідно як можна більше спілкуватися з дитиною, починаючи з перших хвилин його життя. І змістовне та емоційне спілкування будуть запорукою не тільки успішного мовного розвитку, але і психологічного благополуччя дитини. Промовляйте все те, що бачить дитина, розмовляйте з ним (як би чекаючи від нього відповіді, навіть якщо він ще й дуже малий), підспівуйте його гулению, активно радійте першим словами (мамина реакція дуже важлива для дитини).
Фактор №2. Діяльність. Основна діяльність малюка – це, звичайно ж, гра. Саме в грі дитина максимально проявляє самостійність в опануванні мови. Саме тому так важливо вчасно забезпечувати дитину необхідними іграшками та книжками. Для самих маленьких найбільш актуальні книги з великими зображеннями знайомих дитині предметів – займаючись по такій книжці, дитина з радістю буде показувати пальчиком на ті об’єкти, які дізнався і намагатися їх назвати. З іграшок дитині знадобляться ляльки, звірятка – їх так легко «одухотворити» і уявити, що вони здатні до діалогу, чи не так? Особливо корисною може виявитися іграшка бібабо – одягнувши її на руку, дорослий може ініціювати розмову з дитиною і потренувати у грі всі необхідні навички та вміння.
Фактор №3. Середа або матеріальна обстановка. Тут мова йде зовсім не про вартість іграшок та розвиваючих посібників! Е. В. Тихеева неодноразово підкреслює, що для повноцінного розвитку дитини, йому необхідно взаємодія з природою. Встановлено, що діти раннього та дошкільного віку з радістю спостерігають за рослинами і тваринами, слухають казки про природу, складають їх самостійно. Виходячи на прогулянку в різні сезони, ми виявляємо, що дитина дізнається все нові і нові слова. Ми звертаємо увагу малюка на сніг, лід, годівниці для птахів. Та яскраві враження, які дитина отримує від спілкування з природою, допомагають надійно закріпитися новим словами або словосполученнями в його пам’яті. Тому так важливо вирушаючи на прогулянку з дитиною, не забувати розмовляти і обговорювати його враження. Особливу роль відіграє насиченість яскравими враженнями. Тому не лінуйтеся розширювати звичні дитині кордони світу. Відводите все нові і нові місця. Здійснюйте екскурсії! Екскурсії можливі адже не тільки до пам’ятників, але і до старих деревах, красивим яскравим клумбам, квітучих кущів.
Фактор №4. Мова дорослих. Саме вона виступає джерелом для становлення мовлення дитини. Від того, наскільки правильно розмовляє дорослий, залежить багато чого! Читайте про це більш докладно у статті » Як розмовляти з маленькими дітьми (з неї Ви дізнаєтесь звід правил і вимог, які пред’являються до мови дорослого).
Фактор №5. Слух і здатність до наслідування. Слух – механізм, який дозволяє розвинутися мови. А здатність до наслідування необхідна для того, щоб освоїти інтонаційну бік мови. Діти схильні повторювати всі за дорослими. Тому вони (наприклад, на відміну від студентів) з радістю повторюють (або намагаються повторити) за дорослим нове слово. Тому так важливо володіти терпінням і повторювати дитині знову і знову назву нового для нього предмета .
Рівні комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей.
Високий рівень комунікативно-мовленнєвого розвитку відзначається високим рівнем фонетико_фонематичного, синтаксичного та семантичного розвитку; дитина розуміє і використовує різні компоненти невербальної поведінки, налагоджує спілкування з незнайомими ровесниками, молодшими і старшими дітьми; очікує від дорослих схвалення, знає, якої поведінки від неї чекають дорослі та їхню реакцію на неї; у взаємодії з дорослим виявляє прагнення до отримання нових вражень, сумісних дій; дитина часто вступає в контакт з однолітками.
Середній рівень комунікативно-мовленнєвого розвитку відзначається середнім рівнем за усіма критеріями; мовлення супроводжується посмішкою, поглядом, жестами, розумінням деяких компонентів невербальної поведінки партнера, використанням невербальних засобів спілкування; але дитина очікує від дорослих схвалення, знає, якої поведінки від неї чекають дорослі; спостерігається значна кількість контактів під час спілкування, спілкування має достатній характер.
Низький рівень комунікативно-мовленнєвого розвитку відзначається низьким рівнем за усіма критеріями; контактовстановлювальні засоби слабо виражені, спостерігається розуміння деяких компонентів невербальної поведінки партнера, рідко використовує невербальні засоби спілкування; очікує від дорослих осуду, не знає, якої поведінки від неї чекають дорослі, а взаємодія з дорослим виявляється у бажанні отримати його увагу, послухати казку; спілкування носить вибірковий характер, тривалість спілкування в одному гурті невелика.
Взаємозв’язок та співвідношення між типом родинного спілкування та комунікативно-мовленнєвим розвитком дошкільника
Високий рівень комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільників зустрічається при гармонійному та авторитарному типі родинного спілкування. Це зумовлено тим, що дитина в сім’ї з авторитарним типом родинного спілкування знаходиться в центрі уваги батьків, які віддають їй багато сил і часу, прагнуть пришвидшити розвиток дитини.
При індиферентному та негармонійному типах родинного спілкування високий рівень комунікативно-мовленнєвого розвитку у дошкільників відсутній. У таких родинах спостерігаються такі закономірності поведінки батьків: низький рівень контролю за дитиною, ігнорування або засудження вияву дитячої ініціативи; батьки не виявляють інтересу до виховання і розвитку дитини, через це недостатньо часу проводять з нею, що, в свою чергу, і призводить до середнього і низького рівня комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини.
Низький рівень комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільників найчастіше зустрічається при негармонійном та авторитарному типах родинного спілкування.
Отже, можна стверджувати, що комунікативно-мовленнєвий розвиток дошкільників значною мірою зумовлюється типом родинного спілкування.
Найбільш сприятливим для комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільника є гармонійний тип родинного спілкування, при авторитарному відзначено наявність полярних проявів – від дуже низького до дуже високого рівня комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільника. Загальна тенденція проявляється в тому, що чим кращі партнерські стосунки в сім’ї, чим частіше батьки виявляють зацікавленість дитиною, заохочують до спільного проведення часу, до мовленнєвої активності, тим вищий рівень комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини.
Використана література
С.А.Михальська Родинне спілкування як чинник комунікативно–мовленнєвого розвиткудошкільника. Збірник наукових праць КПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України
Богуш А.М. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років: монографія / А.М.Богуш. – К.: Видавничий Дім “Слово”, 2004. – 376 с.
Крутій К.Л. Створення мовленнєвого середовища (теоретичні засади і практична реалізація)/ К.Л.Крутій. – Запоріжжя: ЛІПС, 2001. – 203 с.
Піроженко Т.О. Мовленнєвий розвиток дитини дошкільного віку / Т.О.Піроженко // Наукові записки Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д.Максименка. – К.: Нора-Друк, 2003. – Вип.23. – 436 с.
Приходько Ю. Особливості спілкування дошкільників. /Ю.Приходько // Дошкіл. виховання. – 1982. – №11. – С. 10.